Dai Boh

Ой як же було ізпрежди віка, ой дай Бог
Ой як не було неба і землі, ой дай Бог
Ой як же було ізпрежди віка, ой дай Бог
Ой як не було неба і землі, ой дай Бог

В перший Божий день була толока,
Шукали земель святі для свого ЖК,
Ой як же було ізпрежди віка:
Жили між дубкааами святі в хатах мазанках
Прала ризи свяяята рука в ріках молока
І хрестиласяяя від лукааавого язика
І писали сяйвом послання нам на за зірках,
Щоб лукавого не спіткав той що заблукав

Гілля, гілля за моїм вікном
Небо зорі розсипає, ніби стелить полотно
Із нього доля витікає, роки падають на дно
І все, що бачила людина, перед своїм вічним сном.
В цілях! В цілях! Кожен як мішень
А, бо має на спині слова із різних пісень,
Які матір з молоком вклала, ніби то зерно
Щоб дістати їх нагору, треба стрибнути на дно